Запрошую до читання моєї книги "Поцілунок по-дорослому".

Маленький шматочок: 

                                                          

   —  Не можу повірити, що минуло більше ніж місяць від тоді, як ти поїхав. Я так скучила за тобою Марк. — Мовила я у мобільник, закінчуючи телефону розмову, з моїм коханим. 
   — Знаю, я теж скучив. Мені треба вже іти. Я кохаю тебе Софі. — Ніжно сказав він.
   — І я тебе кохаю. Тільки у сто разів сильніше.
   — Ні. Це я кохаю сильніше. — Засміявся Марк.
   — У нас кожного дня одна і таж розмова наприкінці. — Посміхаючись, говорила я. — Зійдемось на тому, що ми однаково сильно кохаємо один одного.
   — Це мене влаштовує. Бувай Софі. Я завтра подзвоню.
   — Я буду чекати, як завжди о першій. Бувай Марку. — Поклавши слухавку, я задоволено зітхнула. 
   Поклавши мобільний на стіл, я задивилася на різнокольорові рамочки в яки красувались мої спогади. На кожному з фото були найдорожчі мені люди. На першій світлині я і моя родина, на іншій фото я і мій коханий, а ще фото там де я, Ліза та Ян. Я посміхнулась, дивлячись на щасливі обличчя, але вже через мить я засумувала. З кожної картки я бачила того, хто в’їхав цим літом. Бабуся і дідусь вже як два тижні поїхали додому, Марк узагалі у іншій країні, та ще і Ян нас з Лізою покинув, поїхавши на навчання аж до наступного літа. Провівши ніжно пальцями по кожному із фото, я знову посміхнулась, знаючи як сильно я їх люблю, і як люблять вони мене, незалежно від того, чи ми поруч чи ні.

 Ось тут: → https://litnet.com/uk/book/poclunok-po-doroslomu-b62613 моя книга, яка дуже чекає на читання та на уподобання. Надіюсь книга Вам сподобається. З любов'ю Анна.